Фільми дають нам змогу зазирнути у віконце та підгледіти чуже життя. Можливо, зрозуміти краще оточуючих, дівчину з сусіднього під`їзда, яка носить хіджаб та купує свіжий хліб кожного ранку, продавця пекарні, який кожної неділі ходить до церкви, дітлахів на вулиці, які щебечуть незнайомою мовою, а може і водія автобуса, який здається завжди похмурим і злим, але насправді дуже стурбований здоров`ям своєї матері. Хто із них народився у тій самій країні, що і ти, а хто був змушений тікати від війни та полишив родину і рідний дім. Хто бере від життя все, а хто віддає все останнє своїм дітям. Кіно дає нам можливість проникнутися розумінням та емпатією до людей із різним минулим, походженням та вірою. Робить нас ближчими до різних культур. Ми дивуємося, шокуємося, обурюємося та співчуваємо героям. І це, безумовно, робить нас людянішими та ближчими один до одного.
Проста та щоденна справа, яку ми можемо зробити, щоб більше дізнатися про біженців та переселенців – це подивитися фільм. Тож ми підготували для вас підбірку фільмів, які висвітлюють проблематику вимушеного переміщення по всьому світу. Попереджаємо, що це не ті фільми, які змусять вас розслабитися та втекти від реальності. Проте вони змусять вас відчувати та бути вдячними за своє життя.
Капернаум (Capernaum, 2018)
Ти щасливий, що живий? Справді, таке питання риторичне. Звісно, ви не збираєтеся подавати в суд на власних батьків за те, що вони дали вам життя, чи не так? Але саме так вчинив 12-річний Зейн з Сирії у фільмі «Капернаум», який був номінований на «Оскар» у 2019 році. У фільмі брали участь актори-аматори. Людей знайшли під час вуличного кастингу в Бейруті. Ніхто з дітей, які брали участь в кастингу, не знав, скільки їм років і де вони народилися. Фільм суттєво вплинув на життя родини Зейна. За допомогою УВКБ ООН їм надали притулок у Норвегії.
Посол доброї волі Бен Стіллер був присутній на показі фільму «Капернаум» у Нью-Йорку. До нього також приєдналися режисерка Надін Лабакі та зірка фільму Зайн аль Раффіт, який, як і інші у фільмі, є колишнім біженцем.
Людський потік (Human flow, 2017)
«Якщо у вас є час для перегляду лише одного фільму про біженців, Людський потік — буде найкращим вибором».
Документальний фільм, відзнятий у 23 країнах міжнародним художником і режисером Ай Вейвеєм, відображає реальність «кризи біженців» у сучасному світі та представляє її глядачам у дуже захоплюючому форматі, простими словами та візуальними ефектами, щоб пояснити феномен вимушеного переміщення. Митець зробив стрічку у дуже захоплюючому форматі та простими словами та наочними образами. Фільм зосереджується на різних регіонах і країнах, особливо тих, які особливо постраждали від найбільшої кількості біженців, таких як Греція, Туреччина, Франція, Німеччина, Йорданія, Кенія, Ірак.
Віддалений гавкіт собак (2017)
Документальний фільм про Донбас «Віддалений гавкіт собак» номінований на “Еммі-2020” у категорії “Видатний документальний фільм про поточні справи”. Події на сході України під час війни були описані у фільмі режисера Саймона Леренга Вілмонта.
Документальний фільм простежує життя 10-річного українського хлопчика Олега протягом року. Олег живе з бабусею Олександрою в маленькому селі Гнутове. Не маючи куди поїхати, Олег та Олександра залишаються і спостерігають, як інші залишають село. Фільм показує, наскільки крихкими, але вирішальними є близькі стосунки для виживання. Очима Олега, фільм показує, що означає дорослішання у зоні війни.
Загублені та знайдені (Lost and Found, 2019)
Фільм “Загублені та знайдені” висвітлює Агентство ООН у справах біженців, організацію, якій двічі присуджувалася Нобелівська премія. 20-хвилинний фільм отримав номінацію нагороди Еммі у категорії “Новини та документальні фільми” за видатний короткий документальний чи рекламний фільм.
Фільм розповідає про Камаля Хусейна, біженця Рохінджа, який присвятив своє життя возз’єднанню дітей з їхніми батьками за підтримки УВКБ ООН. У хаосі найбільшого в світі табору біженців Хусейн є справжнім маяком надії.
Серіал “Без громадянства” (Stateless, 2020)
Сюжет серіалу заснований на реальних подіях та оповідає про чотирьох незнайомців, які опиняються в імміграційному центрі посеред австралійської пустелі. Стюардеса, афганський біженець, молодий батько і бюрократ – кожен з них зіткнувся з протиріччями в імміграційній системі і намагається вирішити свої проблеми.
Народжений в Сирії (Born in Syria, 2016)
Фільм розповідає про нелегкий шлях 7 дітей біженців до Європи. Це унікальний фільм, який відслідковує весь шлях біженців від рідної країни до місцевої інтеграції. У ньому розповідається про життя дітей до, під час та після початку конфлікту у Сирії, неправомірні дії мафії, суворі кліматичні умови, про подорож до таборів у Туреччині, Угорщині та Греції та, нарешті, показує інтеграцію в Європі протягом 6 місяців перебування в країні.
Спочатку вони вбили мого батька (First they killed my father, 2017)
Фільм підіймає проблему примусового переміщення, дитячих таборів та ВПО. Історія Лун Ун, камбоджійської письменниці і правозахисниці, що згадує жахи, які вона пережила за часів правління смертоносних Червоних кхмерів. Режисер фільму – Анджеліна Джолі, яка є Послом Доброї волі УВКБ ООН.
Безрідні звірі (Beasts with no nation, 2015)
У фільмі розповідається про Агу, нігерійську дитину, яка проживає в “буферних зонах”, які знаходяться під захистом ООН від внутрішнього конфлікту в країні. Але ця тимчасова безпека незабаром закінчується, коли на цю територію потрапляє місцева влада, вбиваючи сім’ї, руйнуючи хатини та викрадаючи дітей, щоб їх насильно відвезти до військових навчальних таборів. Фільм відкриє очі не тільки на те, що відбувається під час громадянських війн в Африці, але й стане дуже точним інформаційним ресурсом про країну походження для людей, які беруть участь у процедурах визначення статусу біженця.
Годувальниця (The Breadwinner, 2017)
У 2001 році Афганістан перебуває під контролем талібів. Коли батька несправедливо саджають за грати, рішуча молода дівчина перевдягається в хлопчика, щоб підтримувати свою сім’ю. Виконавчим режисером анімаційного драматичного фільму є Анджеліна Джолі.
Опівнічний мандрівник (Midnight Traveler, 2019)
У 2015 році, після виходу документального фільму Хассана Фазілі «Мир в Афганістані» в ефір національного телебачення, «Талібан» убив головного героя стрічки і призначив нагороду за голову режисера. Разом із дружиною і доньками Хассан змушений тікати.
Під час поневірянь, родина знімала своє життя на камери смартфонів. Так і була створена документальна історія «Опівнічний мандрівник». Маючи доступ до унікальних матеріалів та виняткове художнє бачення, вони створюють відвертий портрет люблячої сім’ї та безлічі інших мандрівників, яких вони зустрінуть у своїй одіссеї.
Персеполіс (Persepolis, 2007)
Анімаційний біографічний фільм про стійку молоду іранську дівчину та її життя у вигнанні в Європі. Фільм знятий французькою письменницею іранського походження Марджан Сатрапі та художником і режисером Венсаном Паронно за мотивами автобіографічної графічної новели Сатрапі. Фільм знятий переважно в чорно-білих кольорах у стилі графічного комікса Сатрапі. Сучасні сцени виділяються на загальному фоні кольором. У 2007 році фільм брав участь в основній конкурсній програмі 60-го Каннського міжнародного кінофестивалю та отримав Приз журі. «Персеполіс» був номінований на «Оскара» у номінації «Найкращий анімаційний фільм» і на «Золотий глобус» як найкращий фільм іноземною мовою. Він також отримав чотири номінації на «Енні» — за режисуру, сценарій і музику; номінації на BAFTA як найкращий анімаційний фільм і як найкращий фільм не англійською мовою. Фільм був також відзначений призами на кінофестивалях в Лондоні, Сан-Паулу та інших міжнародних кінофорумах.
Цей дощ не скінчиться ніколи (2020)
Родина 20-річного Андрія Сулеймана переїхала до України, коли жити в Сирії стало неможливим. Але, тікаючи від однієї війни, вони опинились в іншій — на Сході розпочалась російська агресія. Андрій стає волонтером Червоного Хреста в зоні бойових дій. Та після смерті батька рушає до Сирії, щоб поховати його на батьківщині.
Квітка пустелі (Desert Flower, 2009)
«Незвичайна реальна історія жінки, яка перетнула пустелю і змінила світ»
Історія Варіс Дірі — простої дівчинки-кочівниці із Сомалі. У 13 років вона втекла з сім’ї, дісталася до Могадішо, а потім опинилася в Лондоні. Через кілька років їй вдалося стати однією з найпопулярніших моделей світу. Варіс не була першою темношкірою топ-моделлю, але вона стала першою жінкою, яка публічно засудила практику жіночого обрізання, була призначена спеціальним послом ООН і створила Фонд по боротьбі з каліченням жіночих геніталій.
Ніде в Африці (Nowhere in Africa, 2001)
Стрічка зображує життя німецько-єврейської родини в Кенії, яка іммігрувала туди в 1938 році, щоб уникнути переслідувань у фашистській Німеччині. Фільм отримав Премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою, а також п’ять нагород Deutscher Filmpreis, зокрема як найкращий художній фільм 2001 року.
Месьє Лазхар (Monsieur Lazhar, 2012)
Драматичний фільм про алжирського біженця в Монреалі, який починає викладати в початковій школі після того, як колишній учитель покінчив життя самогубством. Ніхто в школі не знає про його болісне минуле.
Лімбо (Limbo, 2020)
Емоційна історія про групу шукачів притулку, які чекають результатів на вигаданому віддаленому шотландському острові. Серед них Омар, молодий сирійський музикант, який привіз з собою дідовий уд. Фільм отримав багато нагород, включаючи номінацію на премію BAFTA як найкращий британський фільм.
Свята Джуді (Saint Judy, 2018)
“Боротьба за одного – це боротьба за всіх”
Фільм розповідає історію адвоката з питань імміграції в Лос-Анджелесі Джуді Вуд. Ця матір-одиначка зуміла одноосібно змінити американський закон про притулок у США, включивши до його переліку жінок як таких, що потребують пріоритетного захисту. Прихильники імміграції вважають, що перемога Вуд врятувала життя десятків тисяч жінок-іммігрантів по всьому світу.
Ми не народжені біженцями (We were not born refugees, 2020)
Фільм зосереджується на історії восьми біженців, чиї долі пересікаються в Барселоні: музикантів, юристів, перекладачів, охоронців, співробітників колл-центру, які одного дня були змушені стати дорогою вигнання, щоб уникнути переслідувань, війни та гніту. Ви здивуєтеся, виявивши, що їх сила і мрії впливають на людей, з якими вони працюють, тих, кого вони навчають, і тих, хто потребує їхньої допомоги щодня.
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
