Особи без громадянства

Допомога УВКБ ООН особам без громадянства та особам з невизначеним громадянством

Починаючи з 1990-х рр. і до 2013 р. УВКБ ООН відігравало історичну роль і виконало велику роботу із виявлення, запобігання та зменшення безгромадянства в Україні. УВКБ ООН через Фонд «Сприяння» допомагало особам, які раніше були депортовані, та їх нащадкам вийти з громадянства країн Центральної Азії та набути українське. Допомога надавалася переважно етнічним кримським татарам, які поверталися до Автономної Республіки Крим після примусового вислання до Центральної Азії (переважно до Узбекистану).

Завдяки прийнятим у 1997 р. змінам до Закону України «Про громадянство України», до 2001 року українське громадянство отримали близько 25,000 раніше депортованих осіб без громадянства. Окрім того, за підтримки УВКБ ООН та Верховного Комісара ОБСЄ у справах національних меншин, Республіка Узбекистан та Україна уклали домовленість, яка дозволила набути громадянство України ще 90,000 раніше депортованим особам та їх нащадкам протягом 1999-2001.

У 2001 році, після адвокації з боку УВКБ ООН і Ради Європи, новий Закон «Про громадянство України», ввів спрощену процедуру набуття громадянства, в результаті якої заявникам більше не доводилося відмовлятися від свого попереднього громадянства (ставати апатридом в процесі) до подачі заяви на набуття українського громадянства. Попередні вимоги щодо володіння українською мовою та п’ятирічного законного проживання також були скасовані для осіб, які мають зв’язки з Україною, включаючи раніше депортованих.

З червня 2017 року по червень 2021 року (49 місяців) партнери УВКБ ООН: МФ «NEEKA», БФ «Право на захист» та ГО «Десяте квітня» виявили та надали правову допомогу/представництво в судах, органах ДРАЦС, ДМСУ та консульствах країн СНД в Донецькій, Закарпатській, Київській, Луганській, Одеській, Харківській областях: 3,092 недокументованим особам. Серед них:

• 2,355 особам з невизначеним громадянством (45% з них – роми). Для них було отримано 1,222 документів: 193 свідоцтв про народження – на підставі встановлення факту народження в суді (протягом року); 508 дублікатів свідоцтв про народження – на підставі звернення до ДРАЦС (з них 69 іноземних, які було отримано протягом терміну від 1 місяця до півтора року); та 521 паспорт (80 іноземних країн та 441 українських) – на підставі процедури встановлення особи в ДМСУ (протягом 2 місяців) та визначення належності до громадянства в консульствах країн СНД (від 2 до 12 місяців).
• 427 особам з невизначеним громадянством, які є громадянам колишнього СРСР, які (постійно) проживали на території України станом на 24 серпня/ 13 листопада 1991 року та не отримали від органу МВС напис «громадянин України» у свій паспорт. Партнери надали допомогу у зборі доказів та представництві в судах щодо встановлення факту такого проживання. Було отримано (деякі через 28 місяців!) 99 судових рішень, які стали підставою для встановлення належності таких осіб до громадянства України. 89 таких осіб оформили паспорт громадянина України в ДМСУ. 63 справ за представництва партнерів залишаються на стадії судового розгляду.
• 310 особам без громадянства з неврегульованим статусом (більшість з них народилися в Росії, Молдові та інших країнах СНД; 27% з них – роми). 14 з них мають або паспорт СРСР, або форму № 1, або довідку, посвідку на проживання термін дії якої закінчився; 224 мають свідоцтва про народження республік колишнього СРСР (130 з них отримано за допомогою партнерів УВКБ ООН); 80 мають консульські довідки про неналежність до громадянства (69 з них отримано за допомогою партнерів УВКБ ООН); 52 не мають документів; 48 – неписьменні; 11 потребують візитів представників ДМС додому чи до лікарні. 100 апатридів проживають в столицях областей, а 208 в сільській місцевості. 32 з них було представлено в ДМС в процедурі визнання ОБГ та отримали відповідні довідки заявників.

Усіх цих осіб представляли адвокати. УВКБ ООН покрило відповідні адміністративні та судові збори за оформлення документів, а також вартість довідки про неналежність до громадянства країни походження. У результаті 1,542 осіб було документовано.

Читайте більше у звіті за квітень: Безгромадянство в Україні – квітень 2021

Оцінка кількості осіб без громадянства в Україні

Останні дані про безгромадянство в Україні датуються ще 2001 роком, коли проводився перепис населення: тоді 82,550 осіб задекларували себе особами без громадянства. Це ті, хто після розпаду СРСР прибули в Україну із 14 його колишніх республік, і не набули громадянства новоутворених держав. Більшість таких осіб знаходилися в Автономній Республіці Крим, Одеській, Донецькій та Дніпропетровській областях. Тоді як 40,000 під час перепису не вказали свого громадянства. Ми вважаємо їх особами з невизначеним громадянством.

Станом на 31.12.2020, 5,815 осіб без громадянства (ОБГ) на законних підставах проживають в Україні (у тому числі 5,137 постійно). Найбільша кількість постійно проживаючих ОБГ зареєстровані в ДМС у наступних областях: Донецька 902; Харківська 651; місто/область Київ 639; Дніпропетровська 504; Миколаївська 373; Херсонська 243.

За оцінкою УВКБ ООН, станом на  2020 рік в Україні проживають близько 35,000 осіб з невизначеним громадянством та апатридів. УВКБ ООН працює над методологією оновлення цієї оцінки. До осіб з невизначеним громадянством відносяться члени ромських меншин, бездомні особи, люди похилого віку, які є власниками радянських паспортів (переважно у сільській місцевості), та засуджені особи.

Також, за оцінками УВКБ ООН, близько 69,400 дітей, народжених на непідконтрольних уряду України районах Донецької та Луганської областей, ще не отримали свідоцтва про народження в Україні. Без українських свідоцтв про народження їм може загрожувати безгромадянство. УВКБ ООН продовжує виступати за спрощення реєстрації народжень, щоб процедура відповідала конкретним потребам сімей на непідконтрольних територіях.