Рухулла Рамакі: біженець із Афганістану став лікарем в Україні

Рухулла щасливий від можливості віддавати країні, яка дала йому другий шанс

Рухулла Рамакі, біженець з Афганістану, працював по ночах, щоб звести кінці з кінцями під час свого навчання, проте став лікарем і відкрив приватну клініку в Одесі

Біля столу реєстрації, на задньому плані якої висить величезна вивіска «IBN-Sina Group», розкидано багато дитячих іграшок. З вікнами від підлоги до стелі, ця сучасна клініка випромінює затишок. Через деякий час Рухулла Рамакі, 31 рік, входить до кімнати, де вітається з персоналом російською і арабською мовами, на посмішці і з жартами. Він якраз повернувся з іншої клініки, де тільки закінчив проводити операцію на серці.

«Я навіть української абетки не знав, коли вперше приїхав сюди», – починає свою розповідь Рухулла, переглядаючи кардіограми, що лежать на столі. «Я трудився дуже багато, працював на нічних змінах у магазинах, і робив усе, щоб звести кінці з кінцями поки навчався у школі». Згодом співробітник повідомляє, що на прийом прийшов пацієнт і Рухулла швидко одягається у свій білий халат із вставками зеленого кольору.

Працюючи з українськими колегами, Рамакі заснував цю клініку у надії створити місце, де представники громади біженців та українці змогли б отримати належні лікування й догляд. У клініці пропонують широкий спектр послуг: від профілактичного обстеження до спостереження за вагітністю. Він збудував цей заклад «з нуля», здійснивши свою мрію почати приватну медичну практику.

«Я найперше хотів зробити це для українців, бо хотів, щоб вони знали, що я люблю Україну так само як і Афганістан, бо тут я народився вдруге».

Рамакі приїхав в Україну у віці 19 років, тікаючи від війни у себе на Батьківщині. Приїхати в Україну не було в його планах. Початково, він сподівався їхати у більшу і популярнішу європейську країну – Німеччину. Це була воля його батьків, щоб він їхав в Україну через те, що тут у нього жив брат. Батькам так було спокійніше, знаючи, що їхній молодший син буде ближче до родини, захищений і не один у незнайомій країні. Незважаючи на свої вагання, він скористався можливістю відкрити для себе, що Україна має що запропонувати, і навіть більше, ніж будь-яка інша країна.

«Якби я був у Німеччині, це було б значно важче заснувати клініку у моєму віці!». Він додає: «Я усвідомив, що Україна – прекрасна країна. Тут люди дуже дружні і завжди допомагають».

Його вдячність Україні настільки сильна, що відкриття клініки він вважає недостатнім. Через те, що він отримав другий шанс завдяки підтримці місцевої громади, Рухулла заснував неприбуткову організацію, діяльність якої присвячена молоді і старшим людям з інвалідністю. Завдяки підтримці Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), організація проводить уроки з малювання, сеанси терапії й тренінги з особистісного зростання для жінок. Він навіть почав проводити спеціалізовані курси про оперування на серці, на які запрошує хірургів та експертів з різних медичних закладів.

Будучи зайнятим і відданим своїй справі чоловіком, Рухулла займається різними проектами, і його мозок продовжує продукувати все нові й нові ідеї.

Якщо запитати про його життя в Афганістані, він раптом перестає друкувати, його погляд змінюється, він ніби оглядається назад у минуле і згадує, як у небі бачив снаряди і думав, де розірветься наступний. Він точно знав, що поїде зі своєї країни, щоб досягти чогось у житті і допомагати, таким як сам, що шукають надію.

Конфлікти на Близькому Сході викликали негативне ставлення до біженців у всьому світі. Бажання Рамакі розірвати ці стереотипи і стати прикладом потенціалу, який можуть запропонувати біженці.

Я лише хочу, щоб світ знав, що ми талановиті люди, якщо ви просто даєте нам можливість“.

Рамакі вітає близько 10 студентів, які прийшли на його новий медичний тренінг. Зараз, зосередившись на медичній освіті, він залишив посаду директора клініки, щоб присвятити свій час майбутньому поколінню. Нині він шукає нове приміщення ближче до університетів, щоб забезпечити більш легкий доступ студентам. Яскраві зелені лінії на стінах ведуть студентів до класу. Цей колір відображається на всій клініці і навіть на штатній формі. Символ життя, оновлення і енергії, навіть через тонкі нюанси в кольорі, він сподівається, що його клініка стане притулком для тих, хто її відвідує.